Мовотворчість Тараса Шевченка, як основоположника нової української літературної мови, неодноразово привертала увагу дослідників ще в ХХ ст. (В. Сімович, І. Огієнко, М. Сулима, А. Мойсієнко, В. Ващенко та ін.). Продовжили традиції своїх попередників і лінгвісти ХХІ ст., які в своїх працях порушують усе нові проблеми функціонування лінгвістичних одиниць у поетичній спадщині Т. Шевченка, знаходячи досі не висвітлені в науці питання Шевченкової мовотворчості, зокрема морфологічні особливості поезій Т. Шевченка, мовновиражальні засоби творів Кобзаря (В. Краченко, Л. Ставицька, В. Русанівський та ін.).

Рекомендаційний покажчик «Мовотворчість Тараса Шевченка», джерельною базою укладання якого стали фонди бібліотеки СНУ ім. Лесі Українки, висвітлює бібліографічні матеріали про особливості художнього мовлення Т. Г. Шевченка.

Мовотворчість Тараса Шевченка : рекомендац. бібліогр. покажч. до 205-річниці від дня народж. / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Бібліотека ; уклад. Л. Дейнека. - Електрон. текст. дані. - Луцьк, 2019. - 165 назв.

Бібліографічний покажчик розрахований на науковців, викладачів, студентів, а також на всіх, хто цікавиться творчістю Великого Кобзаря.